Укр |  Рус |  Eng |  De
 
 
Клініка
Наукова робота
Діагностика
Лікування
Профілактика
Реабілітація
Новини
 
 
 
ГОЛОВНА arrow Здоров'я та духовність
Здоров'я та духовність
Шануймо своє духовне здоров’я! Надрукувати Надіслати електронною поштою
Здоров’я – основна умова реалізації фізичних і психічних можливостей та здібностей особистості. Це – найбільша людська цінність, яку ми починаємо берегти, здебільшого вже втративши значну частину цього скарбу, подарованого нам природою.

Дивіться презентацію "Зовнішня краса" тут.
 
«Пізнай себе!» – ці слова, викарбувані на колонні при вході до храму Аполлона в грецькому місті Дельфах, були гаслом цілого філософського вчення, яке ґрунтувалося на тому, що пізнання навколишнього світу відбувається через пізнання себе, своїх можливостей і прагнень. Це вчення давньогрецьких філософів сьогодні можна трактувати так: для проникнення в таємниці природи й навколишнього світу велике значення має самопізнання.
 
Детальніше...
 
Календар 'Україно, ти диво…' на 2010 рік Надрукувати Надіслати електронною поштою

ТЕМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР, ПРИСВЯЧЕНИЙ ВИЗНАЧНИМ ПАМ'ЯТКАМ УКРАЇНИ

На ініціативу громадської організації «Альцеста»  та наукового центру “Істина”, продовжуючи пізнавальні та виховні традиції, ми створили новий календар на 2010 рік  «Україно, ти диво…» Календар містить матеріали про визначні пам'ятки України. 

Замовити календар можна тут

Детальніше...
 
Календар на 2010 рік Надрукувати Надіслати електронною поштою

КАЛЕНДАР УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ – ОБЕРІГ ДЛЯ КОЖНОЇ РОДИНИ.

Віддавна в кожній українській родині на належному місці перебував календар. Він не лише давав інформацію про будні та свята, але й відображав найважливіші події в житті родини й країни. На жаль, багато звичаїв нашого народу незаслужено забуто, деякі з них ми зовсім не знаємо. А проте в них закладено глибокий сенс – це стосується насамперед оздоровлення тіла та душі.

Так, наприклад, український обрядовий рік починався з місяця грудня. Гуртові забави в довгі зимові вечори оберігали український народ від депресії в період короткого світлового дня. Запросини духів померлих на свята відображали вшанування живими пам’яті пращурів, важливу роль чистоти родоводу. Однак не кожен із нас знає, що треба вміти не лише запросити духів на свято, але й гідно провести їх знову на небо. А очищення силами води, повітря, вогню? Унікальне переплетення язичницьких та християнських звичаїв в українській обрядовості – це, мабуть, невичерпне джерело нашого духовного здоров’я.

Під час підготування календаря ми знайшли наукове обґрунтування постів як запобіжних заходів для енергетичної перебудови організму в періоди найбільш вираженої нестабільності погодних факторів. Беззаперечним є захисний характер цього багатовікового досвіду як для конкретного індивідуума, так і для цивілізації загалом.

Замовити календар можна тут

Детальніше...
 
Наша писанка в пошані й у світі високої моди! Надрукувати Надіслати електронною поштою

Колекція Гуччі 2008 року поєднує в собі стиль хіпі з вишивкою, що нагадує орнаменти українських великодніх писанок
http://www.trenddelacreme.com/2008/12/pysanka-by-gucci.html

Чого лишень не символізує українська писанка – і сонце, й життя, і безсмертя, кохання та красу, а ще весняне відродження, добро, радість. Гуцули вірили, що доля світу залежить від писанки: допоки існує обряд розфарбовування яєць, доти існуватиме світ. Писанка, яка з прийняттям християнства стала символом Воскресіння Христового, використовується в релiгiйних обрядах i вiдiграє в них чималу роль.
Дослідники вважають, що українська писанка має понад сто символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, одвічність сонячного руху. Кривулька, або безконечник, – це символ початку й кінця. Тригвер, або триніг, мав означати, на думку одних, небо, землю й повітря, на думку інших – повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини, а четверті трактували як символ неба, землі та пекла.
Певне значення мала й кольорова гама. Червоний колір знаменував радість життя, кохання; жовтий – місяць і зорі, врожай; зелений – багатство, відродження та буяння рослинного світу; блакитний – чисте небо, здоров'я; бронзовий – матінку-землю; поєднання чорного з білим мало стосунок до вшанування душ померлих родичів і т. ін. Писанки дарували юнкам як опредмечений символ кохання. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували в землю на високий урожай, клали в домовину, в ясла для худоби. Шкаралупу з писанки кидали «на щастя» на дах оселі тощо. Із поширенням християнства змінюється поступово й символіка писанки. Вона стає символом радості й віри у воскресіння Ісуса Христа.

Image
Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > В кінець >>

Всього 1 - 4 з 6